Пiдмет + основне дієслово із закінченням -ed (або друга форма неправильного дієслова) + …
Повторимо ще раз.
Doctor prescribed a special diet.
3018. Він зараз пильно дививиться на неї. – He's staring at her.
Це стверджувальне речення в Present Continuous Tense.
Пiдмет + to be (am/is/are) + основне дієслово із закінченням -ing + …
Докладно цей час розглянуто в прикладі №3009.
Stare at – це стійкий вислів дієслова з прийменником. Перекладається як уважно дивитися на когось або щось.
Повторимо ще раз.
He's staring at her.
3019. Ти знаєш правильну відповідь на це запитання? – Do you know the correct answer to this question?
Це питальне речення в простому теперішньому часі.
(Питальне слово) + do або does + підмет + основне дієслово + …
The correct answer to – це стійкий вислiв. Перекладається як правильна відповідь на.
Повторимо ще раз.
Do you know the correct answer to this question?
3020. Якби я вчився старанніше, я б склав той іспит. – If I had studied harder, I would have passed that exam.
Це речення iлюструє умовний спосіб третього типу.
If + речення в Past Perfect Tense → пiдмет + would have + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
Past Perfect Tense – минулий досконалий час, описує дію, що вже закінчилася до певного моменту в минулому. Цей момент у минулому може бути точно вказаний прийменником часу by або може бути виражений іншою минулою дією.
Стверджувальна форма в Past Perfect Tense:
Пiдмет + had + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
Заперечна форма в Past Perfect Tense.
Пiдмет + had not = hadn't + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
Питальна форма в Past Perfect Tense.
(Питальне слово) + had + підмет + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
Повторимо ще раз.
If I had studied harder, I would have passed that exam.
Частина 152
3021. Прийми той факт, що ми не можемо змінити це. – Face up to the fact that we can't change it.
Це речення ілюструє правило узгодження часів і належить до першої групи.
Правило узгодження часів. Перша група. Коли в головному реченні присудок є дієсловом у теперішньому чи майбутньому часі, тоді в підрядному реченні буде використано будь-який час, який підходить за змістом.
В головній частині речення – дієслово в стверджувальній формі простого теперішнього часу наказового стану – face up. В підрядному реченні – модальне дієслово в заперечній формі простого теперішнього часу – can't.
Наказове речення починається з дієслова без частки to.
Наказові речення не мають пiдмета, але із ситуації спілкування зрозуміло, кому адресується висловлювання. Адресатом може бути одна людина або група людей.
Face up – це фразове дієслово. Перекладається як прийняти щось – в значенні змиритися з чимось.
Повторимо ще раз.
Face up to the fact that we can't change it.
3022. Я тебе не чую. (Дія має місце безпосередньо в момент розмови.) – I don't hear you now.
Це заперечне речення в простому теперішньому часі.
Пiдмет + do not або does not = don’t або doesn’t + основне дієслово + …
Розглянемо це речення. Слово now сигналізує, що дія відбувається зараз, тобто, необхідно використовувати час Present Continuous Tense. Проте є дієслова, в цьому прикладі – дієслово hear, які не вживаються в часах Continuous, вони використовуються лише в формах Simple. Відбувається зсув часу на один рівень вниз, тобто, час Present Continuous Tense переходить в Simple Tense.
Повторимо ще раз.
I don't hear you now.
3023. Аварія сталася до того, як Генрі щось зрозумів.