Так були створені «Брюссельські асамблеї громадських сил за безпеку і співробітництво в Європі». Перша така асамблея відбулася 2—5 червня 1972 року в Брюсселі у Бельгії. В ній взяли участь 800 делегатів з 27 країн Європи, створивши «декларативні документи» з потреб пропагандистського маскування уже створеної стратегії та тактики централізації в єдину суть світових імперіалістичних сил. Для цього ця асамблея прийняла документ «За європейську безпеку і співробітництво». Друга така асамблея відбулася 26—29 квітня 1975 року у цьому ж Брюсселі, в якій взяли участь 500 делегатів з 29 країн Європи. Всі військові, політичні, економічні, фінансові блоки світових імперіалістичних сил є засобом та механізмом конкретної специфічної діяльності. Як ми бачимо, ця «машина» свою діяльність здійснює завдяки організаційній системі.

Для цього обов’язковим є здійснення політичного всеосяжного контролю над людством у всіх сферах життєдіяльності, через створені міжнаціональні організації та структури, які зорганізовані через початкову структуризацію на міжнародному рівні. У 1944 році США через механізм ООН, членом якого був СРСР, створений міжнародний валютний фонд (МВФ). Наступним етапом розширення цієї діяльності 10 липня 1970 року в рамках Соціалістичної Ради Економічної Взаємодопомоги створений Міжнародний інвестиційний банк (МІБ). І таких структур було створено десятки: МКА, МАЕСГ, МАЕН, МОС, МОП, МАГАТЕ, МБЕС, РЕВ і т. д.

Варто зазначити, що у наслідок Першої світової війни, світовий імперіалізм у 1919 році на Паризькій мирній конференції створив Лігу Націй. США, як керівник і організатор цього дійства, зі стратегічних потреб не входили в членство Ліги Націй. Це створювало можливість на перспективу, створити більш досконалий засіб діяльності ООН, в абсолютній пріоритетності США. Для цього у квітні 1946 року на спеціально скликаній Асамблеї Ліги Націй було оголошено про припинення її існування, тобто після виконання її функцій у свій час. Після ліквідації Ліги Націй «мандатні території» перейшли під опіку ООН. Для цього у 1945 році створена «опіка міжнародна», як механізм зміцнення світової колоніальної системи. Для вказаної мети, в умовах і завданнях імперіалізму після Другої світової війни, був створений наступний механізм діяльності по боротьбі з націоналізмом та знищення націй. 26 червня 1945 року на конференції в Сан-Франціско було підписано Статут Організації Об’єднаних Націй (ООН) 50 державами, з офіційною датою створення 24 жовтня 1945 року, коли набув чинності Статут ООН.

Першою метою було створення членства ООН із всіх держав Світу, тих що перемогли у Другій світовій війні й тих, що отримали поразку в ній, тобто створилися умови взяти під контроль цією імперською структурою будь-яку можливість національного відродження. ООН, як імперіалістичний засіб діяльності США, була структуризована в об’ємі всього людства, охоплювала всю його життєдіяльність. На 1 січня 1982 року членами ООН були вже 157 державних утворень. Людство було перетворене в єдину імперіалістичну суть і потребу, підпорядковуючи світову виробничу, наукову, фінансову, військову, судову та правову, світоглядну та ідеологічну сферу своїм імперіалістичним потребам. Під прапорами ООН здійснюються регіональні війни, створені військові імперіалістичні сили, які без оголошення війни наносять бомбові та ракетні удари по суверенних національних державах. Війська США дислоковані по всій земній кулі, сконцентрувавши у своїх руках найбільший термоядерний потенціал.

У 1949 році була створена Всесвітня федерація профспілок з безпосередньою імперіалістичною діяльністю. У 1980 році ця профспілкова організація об’єднувала 126 профспілок 90 країн Світу. Структура організації була такою, щоб зберегти зміст повної різноякісної імперіалістичної суті. Поглиблювалася її діяльність трьома регіональними організаціями – Азіатська, Африканська, Міжамериканська. Це дозволяло максимально використовувати особливості цих регіонів і залишити можливість на діяльність Європейських організацій. Ці профспілки користувалися консультативним статутом в Економічній і Соціальній Раді ООН ЮНЕСКО, Міжнародної організації праці, Продовольчої і сільськогосподарської діяльності ООН, Міжнародного агентства по атомній енергії, що створювало для таких організацій абсолютну імперіалістичну залежність. Міжнародна конференція «вільних» профспілок з трьома регіонами була не європейська, а штаб керівництва знаходився в Європі у Брюсселі, тобто сумісно з центром керівництва НАТО. У 1945 році була створена Всесвітня федерація профспілок з такою ж метою і повноваженнями, у яку входили майже усі державні утворення Світу. Такі «всесвітні» організації, що випливало з їх діяльності, замасковували національні проблеми та потреби, створюючи усім націям єдиний імперський зміст.