В галузі ідеології ООН свою діяльність перенаправляє зі створення обумовленості неактуальності захисту природи націй і створення улесливого ставлення до захисту «прав людини», чим створюється видимість якогось захисту, на фоні фактичного знищення націй та ігнорування їх прав. Для скоєння таких злочинів проти націй та націоналізму, методом цієї ж ООН створена велика сітка пропаганди такої діяльності. Вся потужність наявної у світі техніки, джерел інформації, радіомовлення, телебачення, друкований матеріал, виливав «отруту» імперіалістичного змісту, формуючи світогляд дітей, підлітків, громадян всіх національностей.

Ця імперіалістична діяльність поглиблювалася комуністичною ідеологічною діяльністю, тими «соціалістичними державними структурами», які очолював СРСР і які своїм членством складали усі структури ООН, у тому числі пропагандистські, як єдина імперіалістична потреба для спотворення, фальсифікації ідеологічних та світоглядних основ націоналізму, з потребою його дискредитації та знищення. У 1946 році створена Міжнародна організація радіомовлення і телебачення (ОРТ), членами якого були «соціалістичні» держави, очолювані СРСР, втягуючи у себе держави з потенційними можливостями націоналізму як Алжир, Єгипет, Ірак, Малі, Судан, Фінляндія, з метою відвернути їх від національного, направивши їх пропагандиську діяльність на імперіалістичні основи, через комуністичні ідеї. Так, у 1950 році був створений «Європейський союз радіомовлення» (ЄСР). Радіо та телевізійні передачі «Голос Америки», «Німецька хвиля» протиставлялися передачам «соціалістичних» країн та СРСР. Ця штучно створена «конкурентність» посилювала пропагандистський ефект єдиного імперіалістичного змісту, що доповнювався безперервним створенням нових організацій. В 1960 році було створено «соціалістичне інтербачення», а в 1957 році – «Європейський альянс агентства преси», членами якого були Австралія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Німецька Демократична Республіка, Федеративна Республіка Німеччини, Чехословаччина, Швейцарія, Швеція, Югославія.

Імперіалізм, як протиприродна насильницька система, свою суб’єктивну діяльність будує на досягненні єдиної імперіалістичної мети – ліквідація національних утворень, поглинання їх територій і національної життєдіяльності в єдину світову імперіалістичну централізацію. Одним з механізмів досягнення цієї мети є валютна політика, а це створення валютних демпінгів, суть яких у формуванні на світовому ринку валютних цін при продажі товарів монополіями, фірмами, які нижчі за вартість виробництва цих товарів.

Це руйнує національні виробничі процеси, створює національні фінансові кризи, що дає можливість створити світову валютну монополію. Створюється імперіалістичний валютний курс, валютна монополія, валютні війни. Імперіалістичні монополії прагнуть заволодіти зовнішніми ринками збуту різними валютними заходами, переважно зниженням курсу їхньої валюти й здійснення валютного демпінгу. Він полягає у тому, що монополії та фірми, які безпосередньо не пов’язані з виробництвом і державними національними організаціями, на зовнішніх ринках реалізують продукцію за вигідними цінами, тобто нижчими за витрати на їх виробництво. Цим досягається велика різниця між високими внутрішніми та низькими експортними цінами, створюється експансіоністські методи придушення конкурентів і завоювання ринків.

Нині цей метод удосконалюється. Діяльність по ліквідації національних валют призводить до створення валютних союзів. Нині доларова зона є гегемоном світового підкорення валютної системи національних держав. Вона сконцентрувала у своїх руках величезні валютні потужності, якими створює не лише централізований світовий фінансовий контроль, але й знищує та знецінює національні валютні утворення, підпорядковує світовий ринок, централізує світові імперіалістичні сили, здійснює військове насильство над людством, утримує НАТО, ООН та інші організації.