f) Як виявити логіку існуваня

Яким же чином можна вивчити логіку, що має суб’єктивний характер, де визначальне значення має не знання, а погляд? Для цього необхідно дослідити наявність та реалізацію певних сенсів існування, а також виявити стан справ, до якого призводить їх здійснення. Тому об’єкт дослідження у логіці існування набагато ширший, ніж у формальній, оскільки необхідно розглянути не тільки нормативні підстави істинності, але й стан самого суб’єкта, протистояння його з іншим, ситуацію, що склалася у світі. Саме тому дослідження з екзистенціології скоріше відносяться до сфери філософії педагогіки, чим логіки. Її предметом виступає співвідношення сенсів, оскільки конструювання реальності можливе при їх здійсненні.

Для цього виділимо завдання, які ставить дослідник при розгляді логіки існувавня:

– виявити характерні для суб’єкта сенси та розкрити, яким чином вони обумовлюють існування;

– 

показати, яким чином вони відстоюються;

– 

установити характер основних положень, які розглядаються як істинні;

– 

розкрити аргументи, які використовуються для доказу істиності висловлювань;

– 

сформулювати, який наслідок для майбутнього існування має вста

–

новлення мети та завдань;

– 

визначити характер афектів і встановити їх вплив на характер використання розуму;

– указати на вчинки та події, що здатні впливати на виникнення сенсів;

– проаналізувати, до якого стану справ призводить здійснення сенсів існування тощо.

На підставі наведених завдань можна зрозуміти, що екзистенціологія використовує досягнення формальної логіки, теорію аргументації, однак сфера їх застосування суттєво поширюється. Передбачається не тільки аналіз висловлювань у вигляді тези, антитези та висновку, розгляд типових прийомів і помилок, але й детальний розгляд стану свідомості суб’єкту, характер його поведінку тощо. Правила формальної логіки при доказі доповнюються правилами логіки існування, які визначаються відповідно до позначених характеристик. Проте це не говорить про те, що вони повністю відкидаються, оскільки саме з їх допомогою можна виявити недоліки та помилки, які виникають при доказі висуваємих положень.

g) Як можна показати цілісність суб’єкта

Поставимо питання: яким чином суб’єкт має цілісність? Це можливо за умови, якщо підставою сенсів виявляється його сутність, а існування є їх здійсненням. Тобто, вони є у каузальному взаємозв’язку, коли сутність є причиною, а існування – наслідком, тому їх слід аналізувати у цілісності. Своєрідність сутності обумовлюється рефлексією, оскільки завдяки неї суб’єкт визначає своє існування. Сутність – не константа, оскільки здатна змінюватися, оскільки суб’єкт у змозі відмовитися від наявних сенсів існування і породжувати нові. Крім того, зміна сутності може бути викликана станом реальності. Її зміна можлива і тому, що вона впливає на породжування сенсів. У сукупності це є причиною такого феномена як її «плавання». Таким чином, з одного боку, сутність володіє відносною стабільністю та стійкістю, з іншого – вона змінюється.

Таким чином, використання екзистенціалізму як методологічного під-ґрунтя дозволило визначити особливості логіки існування суб’єкта педа-гогічного дискурсу. Екзистенціологія розглядає висловлювання як вира-ження смислів, які використовуються у педагогічної взаємодії. На відміну від формальної логіки, вона аналізує також норми істинності як такі, що формуються поступово, в залежності від багато факторів. Ці норми, як наголошувалося, утворюють етичний кодекс, що має ситуативний характер, зміст якого може суперечити абсолютним моральним нормам. Завдяки його нестійкості стає можливою трансформація суб’єкта. Наявність процесуальних змін допомагає зрозуміти теорія радикального конструювання. Передбачається, що джерелом конструювання є сенси існування, завдяки яким суб’єкт є цілісним утворенням. Їх єдність дає можливість виділити деспотичний та залежний, протестний та солідарний суб’єкти. Водночас, не визиває сумніву, що реальний суб’єкт має ознаки декількох.