– Другий тур – це ще три тижні, а потім оскарження, а там Верховна Рада йде на канікули, а там розкачка. Хіба ми можемо давати Путіну ще півроку? – питає зі сцени в Умані Луценко. – Не тіште себе ілюзіями. Це війна!
Він входить у раж і починає у своєму стилі витончено жартувати: «Добкін-жопкін, Тігіпко-бібіпко, сині баклажани-регіонали, червоножопі павіани з КПУ» і так далі.
У Черкасах Луценко цього вже не каже. Мабуть, йому зробили зауваження. Або зважає на інтелігентнішу аудиторію обласного центру.
Люди слухають уважно й серйозно, однак без надмірного ентузіазму. Частина чоловіків на деякі репліки навіть невдоволено гукає «Бу!» Але організатори все одно дотримуються пафосної драматургії.
Снайпер Петро
Порошенко заходить на сцену не ззаду, а йде крізь натовп, потискаючи руки. Його охороняють принаймні з десяток охоронців. Саме такий прийом 10 років тому використовували в кампанії «месії» Віктора Ющенка.
– Подивіться на себе, які ви красиві, – починає зі сцени Порошенко. Знову ідентично з Ющенком 2004 року.
Образу «месії», як у 2004-му, нині нема, але люди хочуть знайти хоч якусь надію. Жінка з вогняним волоссям дзвонить по мобільному, каже комусь: «Ось, послухай», – і простягає телефон у бік колонок.
Утім, масової ейфорії нема. Порошенко зриває овації лише раз, коли зачитує записку «від народу» про уманську міліцію – бандитів у погонах.
Кандидат починає з новин АТО на сході. Захоплюється патріотизмом жінок, які розігнали блокпост сепаратистів у Краматорську. Розповідає про «снайпера Петра, у якого нема патронів», і тут же обіцяє це виправити.
Як шокувати провінцію
А вже поміж іншим Порошенко представляє й інші пункти програми «Жити по-новому».
– Яка середня зарплатня в Умані? – питає кандидат.
Із натовпу звучать цифри:
– Тисяча! Тисяча триста!
– А знаєте, яка на «Рошені»?
Люди несміливо здогадуються:
– Три тисячі? Чотири?
Нарешті хтось найсміливіший кричить:
– П’ять!
Петро Олексійович шокує уманців:
– Сім тисяч гривень!
Мовляв, чому на «Рошені» таке можливо, а в Умані – ні? До речі, «після обрання» він обіцяє продати весь бізнес, «окрім 5 каналу».
Наприкінці кожного мітингу на сцену виходить дружина кандидата й матір чотирьох його дітей – мініатюрна Марина Порошенко. В Умані розчулені бабусі кричали їм «Гірко!», але Порошенко знітився: «Це ж не весілля». Й тільки обійняв дружину.
Після мітингу іноземні журналісти звіряють свої враження. Москвичка з «Франс-прес» вагається:
– Как-то не хватает в его речах… ммм… перца?
– Пороха, – підказують їй, але москвичка-іноземка не розуміє, чому українська перекладачка з Le Monde регоче.
Зовсім новий
Попри відсутність пороху, люди тягнуться до Порошенка, вважаючи його «новим». Це ключовий епітет, яке вживають практично всі, кого я питаю.
– Якось довіряю йому. А там час покаже. А Тимошенко себе вже показала, – каже 73-річний Василь Михайлович.
48-річний Микола, який чекав на Порошенка з пропозиціями, бо «особисто його знає»:
– Порошенка ж визнають у світі. Правда ж? Єдине, що я хочу в нього запитати: чого така слаба у нього команда?
– Порошенко – единственный достойный кресла президента, – дуже чітко висловлює думки 27-літній Влад. – Он много сделал для Майдана и для Украины. А Тимошенко – ни в коем случае. Это – тот же Янукович. Та же власть.
Але з Владом проблемка. Влад сидить із десятком хлопців у затінку ялини за квартал від мітингу в Черкасах, поряд з автобусами, якими привезли прапороносців. Влад схожий на десятника прапороносців.
– Хлопці, ви звідки? – питаю у рядового.
– З Черкас. А ви думали – «тітушки»? Та нас всігда автобус з роботи розвозить. А оце всі разом захотіли подивиться на мітінг.