Глосарій юридичної термінології (українсько-англійський) Тетяна Мартін

У поданому до вашої уваги глосарії з юридичної термінології наводяться юридичні терміни українською та англійською мовами, і подається їх короткий опис. У глосарії терміни подаються у алфавітному порядку. Глосарій буде корисний для працівників, пов'язаних з юриспруденцією, людей, які займаються перекладами юридичної літератури та широкої публіки.

У глосарії розглянути терміни за такими розділами правової системи:

1. Судові системи та юрисдикція

2. Процедура кримінального судочинства

3. Цивільний судовий процес.

4. Етапи судового розгляду

5. Попереднє слухання та суд присяжних

6. Юридична етика

7. Конституційне право

8. Злочини проти особи, власності та людського житла

9. Правопорушення та заподіяння шкоди. Умисні правопорушення. Вбивство,

10. Злочини проти моральності та зловживання наркотиками

11. Халатність та відповідальність

12. Укладання договорів. Вимоги договору. Треті сторони та виконання контрактів

13. Єдиний Комерційний кодекс та договори купівлі-продажу товарів

14. Особисте майно та застави. Інтелектуальна власність

15. Заповіти. Основні положення заповіту та важливі застереження та вказівки.

16. Позбавлення спадщини. Відкликання заповіту, закінчення терміну дії та виключення.

17. Відсутність заповіту. Особистий представник майна. Агентське право

18. Врегулювання майнового стану. Набуття права власності на нерухомість. Множинне володіння нерухомістю

19. Іпотечні кредити. Орендодавець та орендар

20. Процедура укладання шлюбу та його розірвання

21. Комерційні організації. Закон про банкрутство

22. Служба імміграції та натуралізації США (INS)

Складність перекладу термінів полягає у використанні різних правових систем в англомовних країнах та Україні. Тому іноді важко знайти аналогічні юридичні терміни в цих правових системах і деякі терміни описуються прямим перекладом з однієї мови на іншу.

Провідні правові системи у названих країнах – це англосаксонська та романо-німецька правові системи. Найважливіші відмінності в англосаксонській та романо-німецькій системі права полягають у тому, що англосаксонська система права ґрунтується на судових прецедентах, а романо-німецька базується на нормативних правових актах. В англосаксонському праві відсутний розподіл на громадське і приватне на відміну від романо-німецької правової системи.

Англійське право є правової системою Англії та більшості держав Британської Співдружності націй та США. Англійське право можна поділити на дві нерозривно пов'язані гілки: загальне (або прецедентне) право та право статутів – актів Парламенту. Судді, в процесі слухань, на основі принципу stare decisis («неухильно дотримуючись вирішеного раніше») застосовують юридичні прецеденти до фактів та обставин кожного конкретного судового розгляду. Ступінь юридичної сили судових рішень залежить від становища суду в ієрархії судової системи. Цілком зрозуміло, що рішення вищого за ієрархією апеляційного суду є обов'язковим юридичним прецедентом застосування судами нижчих інстанцій. Статути є кодифікованим відображенням прецедентного права, оскільки фактично є склепіння правил із судових прецедентів.

У англійському праві виділяють такі основні галузі: Конституційне право, Адміністративне право, Сімейне право, Деліктне право, Договірне право (у сфері бізнесу), Майнове право, Трасти, Трудове право, Доказове право, Кримінальне право. Англійське право розмежовує такі види права: загальне право право справедливості. А також публічне та приватне право. Ключова різниця між публічним та приватним правом у тому, хто запускає механізми офіційного примусу: держава чи приватна особа. У сфері бізнесу найбільш застосовно приватне право, особливо корпоративне. Розмежування цивільної та кримінальної відповідальності є центральним для англійського права – від цього залежить порядок судового захисту та термінологія.

Кримінальне право є частиною громадського права. Злочинця переслідує не приватна особа, а держава, тому що від злочину страждає суспільство в цілому – масштаб шкідливості наслідків використовується для пояснення, чому одне й те саме діяння може спричиняти і кримінальну, і цивільну відповідальність (наприклад, п'яне водіння зі збитим пішоходом тягне як кримінальне переслідування, що загрожує усьому суспільству, і громадянську відповідальність за заподіяння шкоди здоров'ю окремої людини). Для визнання підсудного винним державний обвинувач повинен довести, що дії чи бездіяльність мали суспільно небезпечні наслідки, або що підсудний не виконав обов'язків щодо вжиття всіх необхідних заходів, щоб уникнути кримінальних наслідків.

Цивільне право є елементом приватного права. Назви цивільних справ відображають той факт, що примус ініційований приватною особою. Позивач має переконати суд, що правдивість його тверджень вірогідніша, ніж неймовірна (принцип більшої ймовірності). Громадянська відповідальність перестає бути покаранням, а служить компенсацією. Тому, наприклад, стягнення боргу у цивільному процесі не може тягнути за собою обмеження свободи боржника (тому в порівняльно-правовому контексті практика заборони виїзду за кордон цивільно-правових боржників виглядає сумнівною). Суперечка на розсуд сторін може бути вирішена у позасудовому порядку. У сфері цивільних правовідносин найчастіше застосовується право справедливості.

Важлива відмінність американської правової системи від англійської полягає в наявності писаного Основного закону, яким у країні є Конституція 17 вересня 1787, що складається з преамбули, семи статей і двадцяти семи поправок. Англійське прецедентне право застосовується не беззастережно.

У романо-німецьку правову сім'ю входять правові системи країн Західної, Центральної та Південної Європи, включаючи Україну. Головною особливістю романо-німецької правової системи є формування на основі рецепції римського права. Важливою особливістю романо-німецького права є його яскраво виражений кодифікаційний характер. Основне джерело права – закон (нормативний правовий акт). Їй притаманний точний галузевий розподіл норм права.

Історичною особливістю романо-німецького права є підвищений статус приватного права щодо публічного права, тобто дотримується принцип первинності приватного права та вторинності публічного права. Поняття правової норми одна із найважливіших елементів романо-німецького права. Розуміння правової норми зводиться до такого: норма права – це правило поведінки, яке є загальним та загальнообов'язковим, має велике значення. Сама правова норма сприймається як абстрактне розпорядження, як найвище правило поведінки громадян і державних органів. Нормативно-правові акти, зазвичай, побудовані за такою ієрархічною схемою: конституційні (органічні) закони – звичайні (поточні) закони – підзаконні акти. Провідна роль правотворчості належить законодавцю, зазвичай, – представницькому органу в структурі державної влади; панівна юридична доктрина – доктрина верховенства закону. По-перше, вона означає, що закон має вищу юридичну силу і всі інші нормативно-правові акти мають бути приведені у відповідність до закону, а у разі суперечності закону будь-який акт може бути опротестований або скасований. По-друге, відповідно до доктрини верховенства закону правозастосовник зобов'язаний діяти строго відповідно до закону, не створюючи при цьому нових правових норм.

Джерелами права в Україні є Конституція, конституційні закони, укази та розпорядження Президента, постанови та розпорядження Уряду, відомчі акти органів виконавчої влади, акти органів місцевого самоврядування; також до джерел права належать міжнародні договори та угоди, якщо вони були в установленому порядку ратифіковані. Правова система України – сукупність національної системи права та міжнародно-правових зобов'язань, правової культури українського суспільства та правової практики. В правовій системі зазвичай можна виділити: конституційне (державне) право, цивільне право, адміністративне право, кримінальне право, цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право, аграрне право, земельне право, трудове право, сімейне право та фінансове право.

The glossary of legal terminology presented to your attention contains legal terms in two languages English and Ukrainian and their a brief description. In the glossary, the terms are presented in Latin alphabetical order. The glossary will be helpful for law-related workers, people engaged in legal literature translations, and the general public.

The glossary discusses terms in the following sections of the legal system:

1. Judicial systems and jurisdiction

2. The procedure of criminal proceedings

3. Civil litigation.

4. Stages of the trial

5. Preliminary hearing and jury trial

6. Legal ethics

7. Constitutional law

8. Crimes against the person, property, and human habitation

9. Offenses and causing harm. Intentional offenses. Murder,

10. Crimes against morality and drug abuse

11. Negligence and liability