, використовуються пiдряднi речення.

Everybody knows the name of the man who made that discovery. – Всі знають ім'я людини, яка зробила це відкриття.

Перфектний дієприкметник може перебувати або на початку, або в кінці речення. Зазвичай обороти відокремлюються комою.


Перфектний дієприкметник в ролі обставини позначає дію, яка відбулася до дії, вираженої присудком.

Перфектний дієприкметник може бути:

1. Обставиною причини:

Having missed the train he spent the whole night at the station. – Запізнившись на потяг, він провів цілу ніч на вокзалі. (Спочатку запізнився, потім провів ніч)

Це обставина причини: він провів ніч на вокзалі, бо запізнився.

В якості обставини причини використовуються тільки обороти , тобто дієприкметник + залежні слова.

2. Обставиною часу:

Having done this work they went home. – Зробивши цю роботу, вони пішли додому. (Спочатку зробили – потім пішли)

Це був приклад з оборотом: having done + this work. Але в якості обставини часу може бути і одиночний дієприкметник:

Having dressed he rushed out of the room. – Одягнувшись (= після того, як він одягнувся) він вискочив з кімнати.

Теперішний досконалий дієприкметник, пасивний стан – The Present Participle Perfect Passive Voice

Теперішний досконалий дієприкметник страждального стану позначає дію, що передує дії дієслова в особистій формі:

Hаving been shown the wrong direction, he lost his way. – Йому неправильно показали дорогу, і він заблукав.


Present Participle Perfect Passive Voice утворюється за допомогою дієслова to have у формі having, дієслова to be у формі been і минулого дієприкметника (3-я форма дієслова) = having been asked.

Українською мовою перекладається як: був запитаний, був зробленим, був написаним.


Перфектний дієприкметник може бути:

1. Обставиною причини:

Having been forbidden to go out, I stayed at home. – Я залишився вдома, так як я був покараний. (Спочатку покарали, потім залишився.)

Це обставина причини: він залишився вдома, тому що його покарали.

2. Обставиною часу:

Having been given the toy the child stopped crying. – Коли дитині дали іграшку, вона перестала плакати. (Спочатку дали іграшку, потім дитина перестала плакати.)

Дієприкметник минулого часу – The Participle II

Дієприкметник минулого часу позначає закінчену дію, виконану над якимось об'єктом:

On our excursion we saw a wall built many hundreds years ago. – На екскурсії ми бачили стіну, побудовану багато сотень років тому.


Дієприкметник минулого часу для правильних дієслів утворюється додатком суфікса -ed, для неправильних дієслів – третя форма дієслова.

ask asked

break broken

Різниця між дієприкметниками теперішнього і минулого часу

Простий дієприкметник теперішнього часу означає, що об'єкт сам виконує дію.

an asking boy – запитуючий хлопчик

Дієприкметник минулого часу – це страждальна форма. Тобто дія виконується над об'єктом.

an asked boy – запитаний хлопчик


Дієприкметник минулого часу

Дієприкметник з -ed показує, що дія відбувається над об'єктом.

an adopted child – усиновлена дитина (її усиновили)

Дієприкметник з -ed описує, як людина себе почуває.

I am bored. – Мені нудно.


Дієприкметник теперішнього часу

Дієприкметник з -ing показує, що дію здійснює сам об'єкт.

a barking dog – гавкаюча собака (собака гавкає сама)

Дієприкметник з -ing описує те, що викликає ці почуття.

The book is boring. – Книга нудна.

Книга змусила нудьгувати – -ing, людина занудьгувала під впливом книги – -ed.

Значення минулого дієприкметника – це результат дії, яка відбулася над об'єктом:

a stolen bag – вкрадена сумка

a broken cup – розбита чашка


Увага!

Не всі дієприкметники минулого часу зберегли в собі значення, що дія виконувалася