Унаслідок зростання кількості робочих місць, відокремлених від дому, родина стала більше прив'язаною до споживання, аніж до виробництва. В силу економічних, соціальних та політичних умов сім'я змінює свою форму. З розвитком централізованого врядування, зростанням міст та необхідністю працювати поза сімейним колом, все це спричиняє встановлення нових стосунків в сім'ї. Ці зміни мають тенденцію спричиняти в усьому світі рух до систем нуклеарної сім'ї, розкладаючи розширені сімейні формування та інші види груп спорідненості.
«Щодо песимістів, які вважають, що цивілізацію можуть поглинути клони, бісексуали, варвари чи хулігани з передмість, – то їм можна нагадати, що всі ці види безладу не нові, навіть, якщо вони проявляються у небачений досі спосіб – і, головно, що вони не заважатимуть тому, що на сім'ї нині дивляться як на єдину певну цінність, від якої ніхто не хоче відмовлятися. Її люблять, про неї мріють, і її бажають чоловіки, жінки і діти будь-якого віку, будь-якої сексуальної орієнтації та будь-якого матеріального стану» [14]. Сім'я залишається єдиним інститутом, заснованим на роздільних і чітких ролях чоловіків і жінок. Не дивлячись на значні соціальні і економічні реформи, що змінили наше повсякденне життя, старі тендерні ролі залишаються глибоко вкоріненими в наших культурних розмірковуваннях.
Сім'я може бути лише вільним союзом особистостей з рівними можливостями і правами. Сім'я та шлюб залишаються стійкими усталеними інституціями, хоча їм доводиться витримувати великі стреси й напруження. Шлюб лише тоді є міцним, коли в ньому задовольняється одна з соціальних потреб людини – потреба в любові, віра в цінність, значимість та неповторність особистого «Я». Українська сім'я не руйнується, а утворює нові форми, тим самим адаптуючись до нових соціальних та економічних умов.
1.Фридан Б. Загадка женственности. – М., 1993. – С.298. 2. Гіденс Е. Соціологія. – K., 1999. – С.187. 3. ВРУ "Демографічна криза в Україні. Причини і наслідки". – K., 2006. – С.73. 4. Там само. – С.79. 5. Фридан Б. Загадка женственности. – М., 1993. – C.350. 6. Фрейд 3. О психоанализе. Лекции / 3. Фрейд: пер. В. Вульф. – Мн., 2003. – С.273. 7. Фридан Б. Загадка женственности. – М., 1993. – С.357. 8. Рудинеско Е. Розладнана сім'я. – K., 2004. – C. 152. 9. Карстен fl., Ялом M. Американская пара: вигляд изнутри. – K., 2006. – С.295. 10. Гендерная интеграция: возможности и пределы социальных инноваций / Ред.-сост. Савинская О.Б., Кочкина Е.В., Федорова Л.Н. – СПб., 2004. – С.116. 11. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу. – K., 1996. – С.5. 12. ВРУ "Демографічна криза в Україні. Причини і наслідки”. – K., 2006. – С.86. 13. Гіденс Е. Соціологія. – K., 1999. – С.206. 14. Рудинеско Е. Розладнана сім'я. – K., 2004. – С.224.
УДК: 330.342.146
Оцінка соціально-економічних наслідків трансформації української сім’ї
Л.Т. Шевчук, О. В. Повстин
Сім’я – первинна ланка суспільства. Від її стійкості, економічної стабільності, особливостей розвитку залежить соціально-економічне зростання країни та її регіонів. Останнім часом процес формування, становлення та розвитку сучасної української сім’ї відбувається у складних політичних і суперечливих соціально-економічних умовах, під впливом яких спостерігається погіршення фізичного і психічного стану здоров’я людей, зростання агресивності, поглиблення нездатності розв’язувати проблеми і конфлікти, що виникають на їх життєвому шляху. Ці проблеми зумовлюють втрату сім’єю здатності виконувати життєво необхідні функції., що дозволило говорити про трансформацію сім’ї, найважливішими ознаками якої є високий рівень незадоволеності подружнім життям, дисфункційний розвиток взаємин у шлюбі, конфліктність, стійка орієнтація подружжя на розлучення та малодітну сім’ю, нездатність досягти злагоди, зростання кількості розлучень тощо. Оскільки трансформація сім’ї зумовлюється активізацією, насамперед, низки негативних ознак, що загрожує безпеці суспільства, то очевидно, що вивчення таких явищ є вкрай актуальним завданням сьогодення з метою розробки заходів для поліпшення ситуації. У зв’язку із сказаним тема цієї публікації, яка присвячена оцінці соціально-економічних наслідків трансформації української сім’ї, є актуальною і своєчасною.