– Зв'язок був загублений зовсім недавно. Усього чверть періоду назад.

– Дуже дивно. Адже зв'язку немає дев'ять періодів.

– Так, це дивно. Але ж чужі контролювали наш зв'язок. Може, це й було причиною роботи каналу зв'язку?

– Скажи, Антон, які ти зараз маєш наміри, що будеш роботи?

– Я повинен повідомити на корвет «Швидкий» інформацію про знайдених живих поселенців й забезпечити безпеку периметру. Скажіть, ще багато є живих? Ви компактно розташувалися або розкидані по всьому сектору? Я повинен знати, щоб вибудувати захист периметра й забезпечити прикриття силовим щитом.

– Живих дуже багато. Якщо нас дотепер не знайшли чужі, значить ми добре сховалися. Не варто розкривати місце розташування всіх, поки в сектор не ввійдуть основні сили флоту. До того ж, у нас із деякими стільниками немає зв'язку. Але ми знаємо, що вони повинні були вціліти. Їхні передбачувані координати я давати не буду, з метою безпеки.

– Я згодний з Вами. Це розумно. Подібним чином ми надійшли в секторі 3.10. Організували охорону тільки однієї знайденої нами групи, а пошуком іншої займатися не сталі, до прибуття флоту.

– Що ж. Не будемо витрачати час. Тебе й твою команду проводять до виходу. Ми контролюємо всі тунелі й підступи до них. До пори до часу ми будемо ховатися отут. Удачі тобі, сержант.

– Коли я повернуся знову, то представники ради будуть у секторі, сказав Антон.

Глава об'єднаних стільник устав і направився до дверей за кафедрою. Усі в залі почали розходитися. До мене підійшов капітан, що привів сюди, ми вийшли із зали тай направилися в кімнату до моєї команди. Нам повернули зброю, вивели в зовнішній тунель, з якого забрали й закрили вхід.

У тунелі нас чекала група прикриття. Переглянувшись один з одним, ми без слів направилися до виходу.

Докладно доповівши про те, що трапилося, командирові «Швидкого», вся група розмістилася в трьох поясах охорони. До місця стали злітатися винищувачі з пошукової групи й корвет «Швидкий». Силове поле над горою формувати було досить складно. Вершини гір не розташовували до цього. Можливо такі дії були помилкою. Якщо чужі оголосили планету ненаселеною, виходить, вони не знайшли людей, а вжиті заходи їх демаскували. Мабуть, потрібно було провести обманний маневр, організувавши охорону порожньої області, на випадок, якщо нас атакують.

До того ж, не всі винищувачі в секторі були в нашому розпорядженні. Частина з них шукали чужих. І якщо джерела перешкод були визначені, то живих представників чужих біля них знайти не вдалося. Але, щось підказувало, що вони повинні бути, і вони явно не хочуть, щоб ми їх знайшли.

Під землею знайти живих істот з винищувача вкрай складно. Це повинна бути не велика глибина. Те ж саме стосується й води. Якщо наги є у воді, то на глибині їх засікти з винищувача буде неможливо. Інша справа, якщо це буде лінкор. З його потужними сенсорами, сонарами й радарами, знайти чужих буде, куди легше. Але, однаково, є межа глибини й для нього: без занурення навряд чи вдасться обійтися. Але є шанс, що чужі перебувають у печерах. Саме тому їхнім пошуком зайнята частина винищувачів.

Але сталося, як сталося. Периметр брався під захист. Корвет «Незворушний» із групи, що прибула із сектора 3.10 вийшов за межі купола. Він установив контроль за дією чужих. Була ймовірність, що на сектор упаде великий об'єкт, уламок земної кори, наприклад, або твердий шар частини сусіднього сектора. Корвет зможе його збити або хоча б зруйнувати на більше дрібні частини. Заодно, він зможе відстежити, звідки візьметься цей уламок. Сам-то він відпасти ніяк не може.