Тепер всі зусилля були зосереджені на пошуку живих у секторі 3.9. Повинні ж і там бути що живі поселенці.

З підпростору до флоту Метрополії вийшли лінкори, прислані адміралом. Перше, що вони почали робити, це повідомили про збої в навігації й проблемах управління лінкора «Відмінник», що зовсім випадково йшов прямо в точку входу планети. По всіх каналах зв'язку чужим повідомляли, про неминуче зіткнення лінкора з кораблями їхнього флоту. Але на зв'язок чужі так і не виходили. Про всякий випадок, передбачаючи такий сценарій, через раду чужим повідомили про несправності лінкора, і що його не можуть зупинити, він уріжеться в кораблі чужих і будуть жертви. Рада галактики, звичайно розуміла, що відбувається, але все-таки наказали чужим зробити маневр і ухилитися від зіткнення. Зберігати життя – це закон першорядної важливості.

Чужі теж розуміли, що самий великий, а точніше величезний лінкор людей із включеними силовими полями просто пройде через них, як гарячий ніж, крізь масло. Зупинити його можна було б, атакувавши, але це призвело б до військового конфлікту. Рада сповіщена про проблему, чужих довели до відома, їм видали приписання, як діяти. Відповідальність лежала б на них, якщо б трапився військовий конфлікт. А виправдання діям лінкора людей, хоч і формальне, але все-таки було.

Потужність в щитах «Відмінника» усе підсилювалася, два інших лінкори прикривали його із флангів. Зброя була наведена в готовність, але в бойове положення не виводилося. Всім своїм видом вони показували, що атакувати не збираються.

Флот чужих почав відходити від точки входу в планету, у яку не швидко, але все-таки точно й упевнено йшов «Відмінник». Як тільки кораблі чужих відійшли убік, прямо перед входом у планету зупинився «Відмінник». Він закрив собою вхід всім судам, крім дрібних винищувачів. Його силове поле було великим і потужним. Зштовхнися з ним корвет, це приведе до його руйнування.

Зупинившись, командуючий лінкором «Відмінник» Радомир повідомив, що приступає до ремонту кермових двигунів і тестування навігаційної системи. Через адмірала флоту Іллю виявив свою вдячність і подяку чужим за розуміння й недопущення жертв. Тепер уже чужі залишилися відрізаними від планети. Їхній флот, що перебуває в планеті, не мав підтримки. Три прибулі лінкори стали друг над другом й стали сканувати ГЕЮ. Командування не безпідставно вважало, що чужі явно встановили засоби перешкод й перехоплення зв'язку. Або це стаціонарні об'єкти на корі планети, або усередині планети є кілька великих кораблів, а не один замаскований крейсер.

Поки проводилася операція, Метрополія викликала всі сектори ГЕІ, з якими зв'язок і раніше був. Потрібна була перевірка й підтвердження того, з ким саме встановлений зв'язок. Крім того, всі ради секторів сповістили про проблеми в секторах 3.9 і 3.10. Одержавши підтвердження, що інші сектори в безпеці й конфліктів у них нема, Метрополія прийняла рішення: до прибуття спостережної місії в планету кораблі не вводити. Їхнє уведення буде здійснено разом з місією, якій потрібно буде представити дані сканування ГЕІ. Якщо будуть знайдені підтвердження про наявність засобів придушення зв'язку, це буде використане проти них. Всю відповідальність за загибель людей покладуть на них. Адже війну усередині сектора можна було б запобігти або зупинити, якби не порушився зв'язок. Якщо нічого не знайдуть, якщо сектор 3.9 виявиться нежитловим, у цьому випадку чужі одержать можливість його не віддати.

Ще до приходу посилення із сектора 3.10 командир «Швидкого» просто ламав голову, де могли б вижити люди в умовах застосування такої зброї й практично знищення екосистеми на поверхні землі? Потрібні тепло, вода й світло для виживання. Крім того, питання харчування залишалося відкритим. Якщо люди тимчасово вкрилися від бойових дій, то це одне. У цьому випадку складність полягає в тому, що заселити сектор не представляється можливим. Умови для життя не придатні. Якщо ж удалося знайти місце для виживання, придатне для життя, то навіть, знайшовши людей, їх не можна буде забрати в метрополію, або розселити по сусідніх секторах. Адже це означає, що ми залишаємо сектор. Цього допустити не можна. Виходить, що, знайшовши живих, ми змушені їх залишити там, де знайдемо, доти, поки не відновимо екосистему сектора. Це може зайняти дуже тривалий час. Зміняться покоління поселенців, перш ніж їм можна буде вийти на поверхню. Стоп! На яку поверхню? Точно, це ж може бути вихід. Саме під поверхнею й могли вкритися люди. Передбачаючи війну, жерці могли вкрити людей у підземних катакомбах, гротах. Там тепло, там є вода, у крайньому випадку, її можна туди підвести. Там є світло, його організувати не проблема. Не сонце звичайно, і не Солар, але світло. Ультрафіолет, денне світло, вода, тепло із глибини, вентиляція на поверхню. Точно! От вона – відповідь. От де потрібно зосередити основні сили для пошуку. Ну й піраміди перевіряти. Потрібно відшукати жерців. Зрештою, звернутися до Батьківщини й повернути жерців у носій. Один непошкоджений носій був уже знайдений.