Цивільне право є елементом приватного права. Назви цивільних справ відображають той факт, що примус ініційований приватною особою. Позивач має переконати суд, що правдивість його тверджень вірогідніша, ніж неймовірна (принцип більшої ймовірності). Громадянська відповідальність перестає бути покаранням, а служить компенсацією. Тому, наприклад, стягнення боргу у цивільному процесі не може тягнути за собою обмеження свободи боржника (тому в порівняльно-правовому контексті практика заборони виїзду за кордон цивільно-правових боржників виглядає сумнівною). Суперечка на розсуд сторін може бути вирішена у позасудовому порядку. У сфері цивільних правовідносин найчастіше застосовується право справедливості.

Важлива відмінність американської правової системи від англійської полягає в наявності писаного Основного закону, яким у країні є Конституція 17 вересня 1787, що складається з преамбули, семи статей і двадцяти семи поправок. Англійське прецедентне право застосовується не беззастережно.

У романо-німецьку правову сім'ю входять правові системи країн Західної, Центральної та Південної Європи, включаючи Україну. Головною особливістю романо-німецької правової системи є формування на основі рецепції римського права. Важливою особливістю романо-німецького права є його яскраво виражений кодифікаційний характер. Основне джерело права – закон (нормативний правовий акт). Їй притаманний точний галузевий розподіл норм права.

Історичною особливістю романо-німецького права є підвищений статус приватного права щодо публічного права, тобто дотримується принцип первинності приватного права та вторинності публічного права. Поняття правової норми одна із найважливіших елементів романо-німецького права. Розуміння правової норми зводиться до такого: норма права – це правило поведінки, яке є загальним та загальнообов'язковим, має велике значення. Сама правова норма сприймається як абстрактне розпорядження, як найвище правило поведінки громадян і державних органів. Нормативно-правові акти, зазвичай, побудовані за такою ієрархічною схемою: конституційні (органічні) закони – звичайні (поточні) закони – підзаконні акти. Провідна роль правотворчості належить законодавцю, зазвичай, – представницькому органу в структурі державної влади; панівна юридична доктрина – доктрина верховенства закону. По-перше, вона означає, що закон має вищу юридичну силу і всі інші нормативно-правові акти мають бути приведені у відповідність до закону, а у разі суперечності закону будь-який акт може бути опротестований або скасований. По-друге, відповідно до доктрини верховенства закону правозастосовник зобов'язаний діяти строго відповідно до закону, не створюючи при цьому нових правових норм.

Джерелами права в Україні є Конституція, конституційні закони, укази та розпорядження Президента, постанови та розпорядження Уряду, відомчі акти органів виконавчої влади, акти органів місцевого самоврядування; також до джерел права належать міжнародні договори та угоди, якщо вони були в установленому порядку ратифіковані. Правова система України – сукупність національної системи права та міжнародно-правових зобов'язань, правової культури українського суспільства та правової практики. В правовій системі зазвичай можна виділити: конституційне (державне) право, цивільне право, адміністративне право, кримінальне право, цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право, аграрне право, земельне право, трудове право, сімейне право та фінансове право.

A

Abandoned property is a personal property the owner has intentionally discarded; the finder becomes the new owner.